Емоційне вигорання педагога

Емоційне вигорання – це синдром, який розвивається під впливом хронічного стресу і постійного навантаження, що призводить до виснаження емоційно-енергетичних та особистісних ресурсів людини.  Емоційне вигорання виникає в результаті накопичення негативних емоцій без «розрядки» або «вивільнення» від них.

        Професійне вигорання відбувається не одразу.

Професія педагога – одна з тих, де синдром «професійного вигорання» є найбільш поширеним.

Синдром «професійного вигорання» - один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності.

Вигорання – процес, який відбувається дуже повільно:

- І стадія триває 3-5 років,

- ІІ стадія 5-15 років,

- ІІІ стадія – від 10 до 20 років.

 

Причини «синдрому згорання»

- напруженість і конфлікти у професійному оточенні, недостатня підтримка з боку колег;

- недостатні умови для самовираження, експериментування та інновацій;

- одноманітність діяльності й невміння творчо підійти до виконуваної роботи;

-вкладання в роботу значних особистісних ресурсів за недостатнього визнання і відсутності позитивного оцінювання з боку керівництва;

-зверхність у ставленні до вчителів початкових класів;

- робота без перспективи, неможливість побудувати професійну кар’єру;

- невмотивованість учнів, результати роботи з якими «непомітні»;

- невирішені особистісні конфлікти.

За визначенням американських психологів,  процес вигорання містить 5 фаз (етапів):

1. Етап «медового місяця»—характеризується бажанням працювати з підвищеним ентузіазмом, з повною самовіддачею; помітна деяка ідеалізація того, чим займається людина.

2. Фаза пробудження — з'являється розуміння того, що «не все так легко, красиво, не все залежить від мене», робота йде з меншою енергією.

3.Фаза жорсткості (тертя) — погіршуються контакти, виникають конфлікти, зникає взаєморозуміння.

4.Фаза випалювання — характеризується станом депресії, відчуттям пустоти, втомою.

5. Фаза відродження — етап «лікування ран», вихід зі стану вигорання.

 

Прийоми швидкого реагування при стресі

-усміхнутися, пожартувати;

-пригадати щось радісне, гарне, приємне (радісну подію, приємну ситуацію, гідний вчинок);

-виконати певні рухи на кшталт потягування;

-звернути увагу на цікаву подію чи помилуватися пейзажами за вікном;

-розглянути квіти, фотографії, що знаходяться у приміщенні;

-уявити, що ти «купаєшся» в сонячних променях;

-виконати вправи з релаксаційного дихання;

-висловити кому – небудь комплімент або похвалити когось.

Вправи керованого дихання

Заплющіть очі, глибоко вдихніть і повільно видихніть. Скажіть подумки:

«Я – Лев» - глибоко вдихніть і повільно видихніть;

«Я – камінь» - глибоко вдихніть і повільно видихніть;

«Я – квітка» - глибоко вдихніть і повільно видихніть;

«Я – спокійна» - глибоко вдихніть і повільно видихніть.

14.04.21.              15.00