Позитивне мислення

ПРИТЧА ПРО ПОРОЖНІ СКАРГИ

    Одного разу чоловік йшов собі повз будинок, де мешкало двоє стареньких. Він побачив бабусю, що сиділа в кріслі-гойдалці, поруч з нею гойдався в кріслі дідок, читаючи газету, а між ними на ганку лежала собака і скиглила, так ніби-то від болю. Проходячи повз, чоловік про себе здивувався, чому ж скиглить собака?

    Наступного дня він знову йшов повз цей будинок. Він побачив стару пару в кріслах-гойдалках і собаку, що лежала між ними і видавала той же жалібний звук.

    Спантеличений чоловік пообіцяв собі, що, якщо і завтра собака буде скиглити, він обов'язково запитає про неї у цієї пари.

    На третій день на свою біду він побачив ту ж сцену: старенька погойдувалася в кріслі, дідок читав газету, а собака лежала на своєму місці і жалібно скиглила.

Він більше не міг це витерпіти.

- Пробачте, пані, - звернувся він до старенької, - а що трапилося з вашою собакою?

- З нею? - Перепитала вона. - Вона лежить на цвяху.

Спантеличений її відповіддю чоловік запитав:

- Якщо вона лежить на цвяху і їй боляче, чому вона просто не встане?

Старенька посміхнулася і сказала привітним ласкавим голосом:

- Значить, голубчику, їй боляче настільки, щоб скиглити, але не настільки, щоб зрушити з місця ...

    В цьому є правда: ми часто скаржимося на те, що нас дістало, що треба щось міняти, але при цьому нічого не робимо. Замість того, щоб хоча б «встати»!

А вам це знайомо, друзі?

За матеріалами сайту https://freedominspire.com.ua/1636/

14.04.2021 10.00

Емоційне вигорання педагога

Емоційне вигорання – це синдром, який розвивається під впливом хронічного стресу і постійного навантаження, що призводить до виснаження емоційно-енергетичних та особистісних ресурсів людини.  Емоційне вигорання виникає в результаті накопичення негативних емоцій без «розрядки» або «вивільнення» від них.

        Професійне вигорання відбувається не одразу.

Професія педагога – одна з тих, де синдром «професійного вигорання» є найбільш поширеним.

Синдром «професійного вигорання» - один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності.

Вигорання – процес, який відбувається дуже повільно:

- І стадія триває 3-5 років,

- ІІ стадія 5-15 років,

- ІІІ стадія – від 10 до 20 років.

 

Причини «синдрому згорання»

- напруженість і конфлікти у професійному оточенні, недостатня підтримка з боку колег;

- недостатні умови для самовираження, експериментування та інновацій;

- одноманітність діяльності й невміння творчо підійти до виконуваної роботи;

-вкладання в роботу значних особистісних ресурсів за недостатнього визнання і відсутності позитивного оцінювання з боку керівництва;

-зверхність у ставленні до вчителів початкових класів;

- робота без перспективи, неможливість побудувати професійну кар’єру;

- невмотивованість учнів, результати роботи з якими «непомітні»;

- невирішені особистісні конфлікти.

За визначенням американських психологів,  процес вигорання містить 5 фаз (етапів):

1. Етап «медового місяця»—характеризується бажанням працювати з підвищеним ентузіазмом, з повною самовіддачею; помітна деяка ідеалізація того, чим займається людина.

2. Фаза пробудження — з'являється розуміння того, що «не все так легко, красиво, не все залежить від мене», робота йде з меншою енергією.

3.Фаза жорсткості (тертя) — погіршуються контакти, виникають конфлікти, зникає взаєморозуміння.

4.Фаза випалювання — характеризується станом депресії, відчуттям пустоти, втомою.

5. Фаза відродження — етап «лікування ран», вихід зі стану вигорання.

 

Прийоми швидкого реагування при стресі

-усміхнутися, пожартувати;

-пригадати щось радісне, гарне, приємне (радісну подію, приємну ситуацію, гідний вчинок);

-виконати певні рухи на кшталт потягування;

-звернути увагу на цікаву подію чи помилуватися пейзажами за вікном;

-розглянути квіти, фотографії, що знаходяться у приміщенні;

-уявити, що ти «купаєшся» в сонячних променях;

-виконати вправи з релаксаційного дихання;

-висловити кому – небудь комплімент або похвалити когось.

Вправи керованого дихання

Заплющіть очі, глибоко вдихніть і повільно видихніть. Скажіть подумки:

«Я – Лев» - глибоко вдихніть і повільно видихніть;

«Я – камінь» - глибоко вдихніть і повільно видихніть;

«Я – квітка» - глибоко вдихніть і повільно видихніть;

«Я – спокійна» - глибоко вдихніть і повільно видихніть.

14.04.21.              15.00

 ПІДБІРКА ВПРАВ ДЛЯ СТАБІЛІЗАЦІЇ

ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ

            Викладаємо перелік дієвих вправ для самодопомоги, розроблених нашими психологами:

1)Скористайтесь шкалами для визначення тривожних станів:

Розпізнати симптоми панічних атак: http://bit.ly/3smqTju

- Шкала самооцінки тривоги: http://bit.ly/3vIbbl7

Розробіть "ЕКСТРЕНУ ВАЛІЗУ" для самодопомоги при емоційно стресових ситуаціях. Скачати форму можна тут: http://bit.ly/2Wl1kSW

3) Щодня виконуйте вправу для стабілізації та подолання стресу "БЕЗПЕЧНЕ МІСЦЕ"

Аудіозапис вправи: http://bit.ly/2INSUM1

(для виконання вправи прослухайте аудіозапис з інструкціями).

        Дана вправа ефективна, коли людині необхідно пережити стресові обставини, а також коли людина починає переживати напливи неприємних спогадів, почуттів і думок.

        Навички активної уяви пов'язані з пригадуванням стабілізуючих образів задіюють нейронну мережу, яка відповідає за внутрішню стабілізацію та ефективне подолання стресу.

4) Навчіться техніці "ПРОТИСТРЕСОВЕ ДИХАННЯ"

(Виконайте цю вправу самі і навчіть тих, хто поруч).

Повільно виконуйте глибокий вдих через ніс (на 1-2-3-4); на піку вдихання затримайте дихання (на 1-2), після чого зробіть видих через рот (або як зручно) якомога повільніше (на 1-2-3-4-5-6).

        Це заспокійливе дихання. Постарайтеся уявити собі, що з кожним глибоким вдихом і тривалим видихом ви поступово позбавляєтеся від стресової напруги, ніби «видихаєте її через трубочку».

Виконуйте цю вправу 5-10-ть разів

5) У випадку дезорієнтації від надмірних емоцій, виконайте дієву вправу "5-4-3-2-1". Ця вправа допоможе вам швидко повернутися до реальності, по черзі активуючи п'ять органів відчуттів та увімкне лобну за рахунок називання слів.

Інструкція:

- Роздивіться навколо себе та знайдіть очима 5 предметів синього кольру. Назвіть їх;

- Прислухайтеся та почуйте 4 різних звуків. Назвіть їх;

- Доторкніться рукою та відчуйте 3 різні поверхні. Назвіть, які вони на дотик;

- Відчуйте два різні запахи. Назвіть їх;

- Визначте щось на смак. Назвіть, що ви відчули на смак? (можливо, ви відчуєте смак у роті, а якщо маєте можливість, то випийте трішки води та відчуйте, який у неї смак).

6) І наостанок, вправа "Обійми метелика", яка допоможе вам за 2 хв синхронізувати півкулі мозку та відновити внутрішній спокій: http://bit.ly/2xDybYL

ВАЖЛИВО:

    Кожну з цих вправ варто виконати декілька разів заздалегідь, для того щоб ви вчасно застосувати її у випадку стресової ситуації. Так ви більш імовірно згадаєте, що варто зробити.

І за потреби, ви завжди можете отримати індивідуальну консультацію психолога. Звернутися до психологів психологічної студії "СЕНС" на очну або онлайн-консультацію можна через сайт: www.sens.lviv.ua

За матеріалами сайту https://www.facebook.com/centr.sens/posts/2873794212667153/

13.04.21. 12.31

Емоційне вигорання батьків.

 

Синдром емоційного вигорання – це суттєві зміни в поведінці людини, що проявляються внаслідок емоційного виснаження.

Досить часто спустошений стан можна помітити в батьків, які заклопотані багатьма справами, а ресурси вже на нулі.

Пам'ятайте: синдром емоційного вигорання – це лише здатність вашої психіки реагувати на емоційні перевантаження.

Частіше цей термін пов’язують з діяльністю працівників, задіяних у соціальній сфері. Однак до ризику емоційного виснаження потрапляють також і батьки.

Найчастіше дорослі самі не розуміють, чому дитина починає їх дратувати. Вони зриваються і кричать на дітей, а потім звертаються по допомогу до психологів з численними запитаннями, як припинити потік своєї агресії. Адже чим менша дитина, тим серйозніше можуть бути наслідки для її емоційного здоров’я. Адже маленькі діти сприймають негативні емоції батьків, як «вони мене не люблять і ніколи не зможуть полюбити».

Багато хто вважає, що емоційному вигоранню піддаються тільки жінки, проте це не так. Ця недуга проявляється також у татусів, бабусь, дідусів, однак у матерів вона дійсно зустрічається найчастіше.

Хто в зоні ризику емоційного вигорання?

Хто найчастіше страждає від синдрому емоційного вигорання:

Ø батьки, які мають двох і більше дітей молодше п'яти років;

Ø батьки дитини, яка часто хворіє, має важковиліковне або невиліковне захворювання;

Ø матері, які виходять на роботу до моменту закінчення декретної відпустки або працюють на дому, паралельно займаючись вихованням дітей, тобто живуть в режимі мультизайнятості;

Ø батьки в неповних сім'ях;

Ø батьки, які самі в дитинстві відчували психологічні труднощі;

Ø батьки-перфекціоністи, які мають завищені вимоги до власної батьківської ролі.

У чому причина і як уникнути подібних важких емоцій у бік своєї дитини? Причина часто криється в емоційному вигорянні. Які стадії є у цієї недуги і як з нею боротися?

Симптоми і стадії емоційного вигорання

Діагностувати цю недугу можна за змінами в поведінці людини. До симптомів емоційного вигорання відносяться: постійна втома, небажання щось робити або виконання звичних дій на автоматі, плаксивість, апатія, байдужість і байдужість до власної дитини або навпаки дратівливість і безпричинна агресія, втрата інтересу до спілкування з сім'єю, родичами, друзями, стан постійної тривоги і депресії. 

Існує три стадії синдрому

        Перша стадія «Стадія витримування». Вона характеризується станом, коли людина відчуває, що їй важко, але з останніх сил намагається взяти себе в руки.

Людина ще тримається «на плаву», але при цьому сама часто зауважує власну дратівливість і починає звинувачувати себе в тому, що не справляється зі своєю батьківською роллю. Постійні думки «я погана мати / поганий батько», «у мене нічого не виходить», «я не справляюся з вихованням дитини» призводять до подразнення та агресії по відношенню до себе, дитини, близьких людей.

Відповідно, у батьків падає самооцінка, з'являється постійна тривожність, що ще більше посилює нервове виснаження і позначається на емоційному стані дитини. Діти, відчуваючи емоційну нестабільність батьків, починають вередувати і гірше себе вести, що призводить до ще більшого подразнення.

        Друга стадія  «Стадія не-витримування», має такі симптоми: мама/тато розуміє, що більше не в силах витримувати емоційне навантаження, хочеться все кинути, розірвати замкнене коло, позбутися цього пресуючого стану.

        Третя стадія На цьому етапі зазвичай починаються серйозні деформації особистісного характеру. Психіка людини з синдромом емоційного вигорання на стадії деформації включає особливий захист, і батько/мама починає звинувачувати в ситуації, що склалася власну дитину, а заодно і всіх оточуючих.

Як подолати синдром емоційного вигорання:  

8 рекомендацій фахівців

Якщо ви помітили у себе або своїх рідних симптоми емоційного вигорання, відразу почніть роботу по позбавленню від цієї недуги, поки вона не перейшла в найсерйознішу стадію.

1. Почніть більше відпочивати

Організму потрібен хороший відпочинок. Візьміть вихідний або відпустку, і відпочиньте, приділіть час собі, займіться тим, чим давно хотілося зайнятися. Під час невеликого відпочинку організм відновить сили, і незабаром ви повернетеся до своїх звичних справ з абсолютно іншим настроєм.

2. Навчіться просити про допомогу

Попросіть близьких допомогти вам з дитиною, зніміть з себе хоча б частину щоденного навантаження. Просіть надати вам будь-яку посильну допомогу: виконати домашні справи, дати гроші в борг. Особливо актуально це в тому випадку, якщо ви – батько-одинак чи матір-одиначка.

3. Приймайте недоліки свої та інших людей

Прийміть той факт, що всі люди різні, і ніхто не ідеальний. Почніть ставитися до себе більш поблажливо, приймайте себе такою (таким), яка (який) ви є.

4. Відкладіть другорядні справи

Навчіться скидати «баласт»: забудьте другорядні справи, які збиралися переробити, відкладіть їх, подумайте про себе, адже виснажені батьки не зможуть повноцінно справлятися зі своїми батьківськими обов'язками.

5. Висипайтеся

Забезпечте собі стабільний восьми-дев'яти годинний сон. Щоб уникнути виснаження організму, слід висипатися хоча б кілька разів на тиждень. Буде добре, якщо ви навчитеся лягати до опівночі і вставати не пізніше сьомої-восьмої ранку. Для підтримки здоров'я лікарі рекомендують саме такий графік.

6. Шукайте внутрішній ресурс

Використовуйте всі можливі ресурси, які допоможуть вам поліпшити емоційний стан. Це можуть бути хобі, сеанси масажу, похід в кіно або ресторан, поїздка за місто, зустрічі з друзями.

7. Позбавляйтеся від почуття провини за власні задоволення

Якщо ви відчуваєте провину за те, що зробили щось для себе: купили нове плаття замість чергової іграшки для дитини, залишили малюка з бабусею, а самі пішли розважатися з друзями, не звинувачуйте себе. Пам'ятайте, що діти тонко відчувають емоційний стан батьків, і якщо ви відчуваєте себе радісними, щасливими, відпочившими, то такий же душевний підйом будуть випромінювати і ваші діти.

Однак пам'ятайте, що впадати в іншу крайність і займатися тільки собою - погане рішення. Намагайтеся стежити за балансом того, що ви робите для себе і що - для дитини.

8. Регулярно харчуйтеся і гуляйте на свіжому повітрі

Прогулянки по 40 хвилин на день навіть в місті можуть істотно поліпшити ваш емоційний стан.

Лікування третьої стадії емоційного вигорання можливе тільки під контролем фахівців: невропатологів і психологів. Якщо ви помітили у себе або близьких критичну стадію - відразу ж звертайтеся за професійною допомогою, оскільки впоратися з нею на одинці методами, що спрацьовують на першій і другій стадії, в більшості випадків неможливо.

При симптомах емоційного вигорання у жодному разі не можна намагатися стабілізувати свій стан за допомогою будь-яких продуктів-стимуляторів. Чай, кава і алкоголь не тільки не позбавлять вас від втоми, але і завдадуть ще більшої шкоди і без того розтривоженій нервовій системі. Систематичне вживання алкоголю впливає на організм як депресанти, що ще більше посилить нестабільність емоційного стану.

За матеріалами сайту http://dityinfo.com/

12.04.21 16.30

Як вберегти дитину від аутоагресивних дій

До уваги батьків! Можливо, ваші діти зареєстровані у небезпечних групах в соцмережах!

Що потрібно знати про “групи смерті” та як захистити дітей від суїциду

            Останнім часом серед дітей не вщухає ажіотаж, а серед дорослих − паніка − довкола «груп смерті», котрі через соцмережі спонукають підлітків до самогубства. Явище справді небезпечне: адміністратори груп дають учасникам «завдання» − намалювати ручкою на руці кита ( ці морські ссавці масово викидаються на берег та гинуть, і причини цього явища досі не з’ясовані), потім вирізати на тілі такий же малюнок лезом, написати прощальну записку,стрибнути з даху багатоповерхівки чи повіситися, при цьому усі свої дії дітей зобов’язують фіксувати на фото, відео та надсилати на їх сторінки у соцмережах.

За підрахунками кіберполіції, в «групах смерті» зареєструвалися понад 13 тисяч дітей. За інформацією МВС, за шість місяців 2015 року було зареєстровано 184 випадки самоушкодження дітей, з них − 100 − самогубства, 84 − спроби самогубства. Назви таких суїцидальних спільнот − «Синій кит», «Море китів», «Тихий дім», «Розбуди мене о 4.20», «Рожеві феї», однак це далеко не повний перелік. У всіх прихильників таких груп на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами.

Таємні куратори груп надсилають відеоінструкції, як усе потрібно робити, тиснуть на дітей, шантажують, погрожують, наказують знімати на відео кроки до «звільнення». Перші суїцидальні випадки через онлайн-тиск були зафіксовані торік у Росії, а нещодавно віртуальні злочинці дісталися і до українських підлітків. На жаль, є вже два летальні випадки через цю небезпечну гру − в Івано-Франківську та Донецьку.

У нинішній час неможливо ізолювати підлітків від соцмереж, але батькам варто цікавитися віртуальним життям дітей, переглядати, у яких групах вони зареєстровані, хто у них в друзях. Слід неодмінно пояснювати, які нещастя трапляються з дітьми через небезпечні ігри в Інтернеті, і що після фатального кроку уже не буде ні другого, ні третього життя, взагалі жодного.

Відповідно до статистичних даних найбільш вразлива вікова категорія для залучення у «групи смерті» − учні 5-8 класів, а також діти, які проживають у неповних та проблемних сім’ях. Такі діти хочуть самоствердитися, бодай у такий ризикований спосіб, довести усім, які вони «круті» і, на жаль, не усвідомлюють та не передбачають наслідків своїх дій.

Найголовніше, зараз для батьків – це  бути уважними до своїх дітей, спілкуватися з ними, щоб вони хотіли ділитись своїми проблемами з рідними, а не з віртуальними, так званими «друзями».

Як запобігти суїцидам дітей через групи в соцмережах: 7 порад батькам

У відповідь на діяльність небезпечних груп у соцмережах, які доводять дітей до самогубств, вважаємо  необхідним надати інформацію батькам про те, як працюють подібні угруповання, як виявити, чи дитина потрапила у небезпеку, куди краще звернутися та як вберегти дитину у такому випадку.

У всіх прихильників таких груп на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами.

Батькам, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:

1. Приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;

2. Перевіряти шкіру дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита;

3. Перевіряти облікові записи дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт, стежити за вмістом спілкування у приватних чатах;

4. Звертати увагу на коло спілкування дитини;

5. Намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;

6. Обов’язково контролювати, які фото- та відеофайли розміщені в гаджетах дитини;

7. Встановлювати функцію "батьківський контроль" на всіх гаджетах дитини.

У зв’язку з цим варто бути пильними, при можливості – перевірити облікові записи дітей, чи не зареєстровані вони під зазначеними у списку іменами.

Для того, аби вступити у групи, потрібно подати заявку для вступу до неї та написати певний текст у себе на сторінці.

Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.

Наступне повідомлення буде із завданням (опис завдання, та час який надається на його виконання). Виконання кожного завдання, потрібно фіксувати на фото або відео. На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, то його виключають з групи.

Всього дається 50 завдань (у фейкових спільнотах – від 13 до 50 "квестів", це залежить від адміністратора).

Адміністратор групи схиляє дитину до нанесення дитині власноруч каліцтв або заподіяння болю.

Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі.

Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується на запису – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис і робить останній крок.

Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. 

При виявленні таких груп самостійно потрібно також негайно повідомляти до кіберполіції (https://www.cybercrime.gov.ua – цілодобово), телефон гарячої лінії (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні) або звертатися до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено групу.

Для підготовки статті опрацьовано та використано ряд  матеріалів, опублікованих в  інтернеті.

09.04.21. 17.00

 Рекомендації батьку/матері, чия дитина піддалася зґвалтуванню в сім'ї

1. Намагайтеся викликати на довірливу розмову про те, що сталося.

2. Постарайтеся своєю поведінкою вселити віру у сили, майбутнє.

3. Запевніть в конфіденційності розмови, і в тому, що дитина потім сама вирішить, що, коли і кому вона розповість про те, що сталося.

4. Скажіть дитині про необхідність виражати свої почуття і що це природно. Кожен має право на будь-які почуття.

5. Допоможіть визначити основну складність, проблему.

6. Зменшіть відчуття провини, переконайте, що дитина не винна в тому, що сталося.

7. Сприяйте підвищенню самооцінки.

8. Знайдіть в ситуації якомога більше позитивних моментів (залишилася жива).

9. Допоможіть дитині усвідомити наявність резервних можливостей, разом з нею знайдіть вихід із ситуації, що склалася.

10. Переконайте дитину, що вона обов'язково здолає свої переживання, а стан, в якому вона знаходиться, пройде, але для цього потрібний час.

11. Підкажіть дитині "Як" і "Що" вона повинна робити, "Як реагувати", поки не зможе мобілізувати власні сили.

12. Вітайте позитивне спілкування з однолітками і значимими дорослими, заохочуйте відвідування секцій, гуртків і не дозволяйте повністю ізолюватися від оточення, близьких людей.

13. Запропонуйте дитині різні матеріали для творчості, що дозволить виразити почуття, зняти напругу.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ У ВИПАДКУ НАСИЛЬСТВА

• До поліції за номером 102.

• До центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

• До управління сім'ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.

• До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

• До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.

• До близької людини.

• На телефони "Гарячих ліній":

БЕЗКОШТОВНІ "ГАРЯЧІ" ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ

• Національна дитяча "ГАРЯЧА ЛІНІЯ" Центру "ЛА СТРАДА-УКРАЇНА":

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)

З'явилася в Україні з початку 2013 року. Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники. Тут маленькі українці знайдуть підтримку та пораду стосовно своїх проблем. Батьки, вчителі та вихователі матимуть змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей. Дзвінки на лінію - безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.

• Національна "ГАРЯЧА ЛІНІЯ" з питань запобігання насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

0-800-500-335 та 116-123 (безкоштовно з міських телефонів), 386 - для абонентів Київстар, Водафон

0-800-500-225 та 116-111

На Національній "гарячій лінії" з попередження домашнього насильства можна отримати:

- інформаційні консультації (інформація про організації та установи, до яких можна звернутися у конкретній ситуації, перелік документів, які необхідно підготувати для звернення та інше);

- психологічні консультації (поради та підтримку психолога анонімно у телефонному режимі);

- правову допомогу (консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації, поради стосовно правильного складання необхідних документів тощо).

• Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:

(044) 255-64-50

• Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

Зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:

- безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;

- правові консультації;

- роз'яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги;

- інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;

- зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв'язку.

Використовувався матеріал сайту

09.04.21   12:00