Що робити при панічній атаці?

Психологічна підтримка собі під час війни 

            Війна — дуже виснажує людину. Навіть ті, хто зараз перебувають у безпеці, живуть у стані тривоги та стресу. Важливо під час війни навчитися надавати підтримку собі.

Самопідтримка — це вміння:

·                 створювати для себе відчуття безпеки;

·                 піклуватися про свої базові потреби;

·                 обирати більше «хочу», ніж «треба»;

·                 виділяти час на хобі;

·                 дякувати собі за те, що ви є.

    У цей нелегкий час нам потрібно навчитися піклуватися про себе.

    Ситуація, у якій ми всі сьогодні опинилися, не є типовою. Психологи одностайні в тому, що в ненормальній ситуації кожна реакція є нормальною. Через індивідуальні особливості психіки кожна людина реагує на стрес, пов’язаний із війною, по-своєму. Тому важливо розуміти себе, відстежувати свої стани та вміти їх контролювати.

            Ніхто не знає напевно, коли завершиться війна. Тому всі ми маємо навчитися жити під час війни й бути ефективними. Стан стресу — це відірваність від реальності. Стан адаптації дає нам можливість раціонально приймати рішення та ефективно діяти відповідно до ситуації.

Перейти зі стану стресу в стан адаптації доможуть психологічні вправи:

1.      «Безперервне життя». Війна руйнує не лише домівки та сім’ї, але й буденність, звичну рутину і стабільність. Щоб повернути собі відчуття базової безпеки, варто за можливості повертати у своє життя звичні ритуали із мирного життя (ранкова кава, вигулювання собаки, читання перед сном тощо).

2.      «Заземлення». Щоб зупинити потік негативних думок і повернутися в реальність, можна давати собі відповіді на прості питання: хто я? де я? що я роблю? як я собі допомагаю? хто може мене підтримати? кому я можу допомогти?

3.      «Через п’ять років після війни». Подумайте про мирне майбутнє. Опишіть, що ви зробите або чого досягнете за п’ять років мирного життя.

4.      «Три канали». Є три канали прояву людини: емоції, розум та поведінка. Поміркуйте, як ви можете потурбуватися про свої емоції, ясність розуму та про розуміння своєї поведінки й поведінки інших.

Щоб швидше адаптувати до стресу, психотерапевти радять:

·             Створити для себе максимально безпечний простір — якщо не можна фізично, то хоча б психологічно.

·             Бути в колі однодумців. Зараз як ніколи важливо мати можливість висловитися й бути почутими. Під час війни люди мають єднатися як для того, щоб відчувати себе потрібним, так і для скорішої перемоги.

·             Спланувати наступну годину, день або кілька днів. Це допоможе повернути відчуття контролю над своїм життям.

    Дієвим способом заспокоїтися і виринути з потоку страшних новин є зосередження на своїх органах чуття і зміна діяльності. Хтось під час війни почав малювати, комусь допомагає прослуховування улюбленої музики, а комусь достатньо звернути увагу на кольори, які його/її оточують або обняти себе.

«Правду кажучи, ми не були в контакті із собою й у мирний час. Тепер усі внутрішні конфлікти виходять на поверхню. Тому зараз саме час запитати себе, чого я хочу. Й усвідомити цінність свого життя», — переконана Лідія.

---

Лідія Вільчук — психотерапевтка з трирічним досвідом, членкиня Української асоціації трансактного аналізу та Національної психологічної асоціації. Лідія десять років займається наукою, часто виступає в онлайн-школах як запрошена лекторка, а також працює коучем для digital-підприємців.

Використовувався матеріал з сайту https://globalcompact.org.ua/news/як-надати-собі-психологічну-допомогу/

 Як подолати паніку

 Як заспокоїти та відволікти дитину, 

коли за вікнами війна?

    Слушні, практичні поради для батьків від фахівців НДСЛ "Охматдит".

Автори:

⁃ Елена Аноприенко кандидатка психологічних наук, зав. центру медико-психологічної, соціально-реабілітаційної допомоги дітям НДСЛ «ОХМАТДИТ»

⁃ Меркотан А.І. лікар психолог Центру медико психологічної, соціально реабілітаційної допомоги дітям НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України.

Як розгледіти депресію?

Депресія – це порушення настрою, пригнічення фізичної, психічної активності та бажань. Депресія – поліморфна, тобто її симптоматика різноманітна: від головного болю до пасивності в поведінці. Симптоми також можуть змінюватися – тоді депресію важко розпізнати. Або бувають періоди, що людині кращає – і симптоми тимчасово зникають

Депресія (великий депресивний розлад або клінічна депресія) – це поширений і серйозний розлад психічного здоров’я. Її симптоми впливають на те, як ви почуваєтесь, мислите, справляєтесь із щоденними справами, спите, їсте, працюєте. Щоби діагностувати депресію, симптоми мають бути присутні щонайменше два тижні.

Депресія це хвороба, яка може виникнути у кожного. Це не те ж саме, що поганий настрій. Вона не є ознакою слабкості людини або станом, який можна подолати силою волі або бажанням. Люди, які страждають депресією, не можуть просто “взяти себе в руки” і одужати.

Депресія – захворювання, яке супроводжується втратою здатності радіти тому, що відбувається, порушеннями мислення (песимістичними судженнями, зниженням самооцінки) і руховою загальмованістю.

СИМПТОМИ ДЕПРЕСІЇ:

– Знижений настрій, який триває більше двох тижнів і не залежить від зовнішніх обставин

– Зниження або втрата здатності отримувати задоволення, втрата мотивації до діяльності

– Підвищена стомлюваність, занепад сил, які тривають більше двох тижнів

– Почуття провини, страху, тривоги, власної непотрібності

– Порушення сну (безсоння або гіперсомнія – патологічна сонливість)

– Зниження або підвищення апетиту, втрата ваги

– Негативні переконання щодо себе або відносин з оточуючими

– Втрата уваги – зниження здатності до концентрації

– Суїцидальні думки.

    Депресія завдає удар по психіці підлітка набагато частіше, ніж думає більшість людей. Статистичні дані говорять про те, що тільки в 1 з 5 випадків депресії підлітки отримують допомогу.

    Часто навіть уважні батьки не помічають симптомів депресії у своїх дітей, бо велика частина її проявів трактуються як "такий вік", "лінощі", " поганий характер"...

            А підлітки здебільшого не повідомляють дорослим про свої проблеми, коли справа стосується емоційних порушень, бо вже можуть мати досвід знецінення та нотацій від близьких людей:

- "Та які в твоєму віці можуть бути проблеми?";

- "Це все через твій той інтернет";

- "Це тебе ще життя не копало!"... 

Коли звертатися по допомогу до фахівця?

    Батькам необхідно уважно та серйозно поставитися до стану підлітка, якщо у нього спостерігаються:

- соціальна ізоляція, відсутність контакту з однолітками, однокласниками;

- втома і млявість; - безсоння або надмірна кількість сну; - недостатня увага до особистої гігієни і зовнішнього вигляду, - різкі зміни апетиту і ваги; - вживання алкоголю або наркотиків; - занепокоєння та нездатність всидіти на місці або не рухатися; - уповільнення мислення та мовлення, - часті скарги на незрозумілі болі в різних частинах тіла.

            Різкі зміни по декільком із вище перерахованих ознак - є причиною для звернення до психолога. Консультація з фахівцем бажана при ранніх ознаках та проявах депресії, оскільки це покращує прогноз та полегшує вихід з цього стану. У разі потреби психолог може рекомендувати звернутися  до психіатра.

Що робити батькам і вчителям, якщо помітили симптоми. 

Відповідь одна:  бажано вести дитину до дитячого психіатра, навіть не до психолога. А він вирішуватиме, чи це депресія, наскільки складна, як треба приймати ліки в разі чого і як часто мають відбуватися візити.

Єдине, чим батьки та вчителі, окрім допомоги психіатра, можуть допомогти дитині, – це підтримати її. Вона має відчувати, що її в будь-який момент можуть захистити дорослі. Точно не можна докоряти, змушувати щось робити, підтримувати більшість, яка цькує дитину.

Чи можна знизити ризик появи депресії у підлітка?

    Знизити ризик підліткової депресії може допомогти довірче відверте спілкування батьків і підлітків:

- добре, якщо підліток знає, що його/її вислухають без критики і засудження та добре, коли дорослі показують свою готовність слухати і розуміти. Це та основа, на якій можна будувати "здорові" відносини.

    Підлітку треба, щоб батьки його вислухали, але не давали порад, поки він сам не попросить їх про це.

            Батькам треба прийняти і зрозуміти: підліток зовсім не повинен обов'язково слідувати порадам старших. Він може і робить свій Вибір.

    Завдяки популяризації знань про депресію, ставлення близьких і друзів до людей, які страждають від депресії стає щоразу тепліше і лояльніше. Однак існує ціла когорта людей, депресія в яких дуже часто проходить непоміченою, залишаючи "негативний слід" на все подальше життя... Це підлітки…

            Тому батькам бажано  щодня виділяти конкретний проміжок часу для спілкування з дітьми - це дуже важливо!

Не залишайтеся на одинці зі своєю проблемою!

Використовувалися матеріали сайту: https://foundationdv.com/ua/articles/Pidlitkova-depresiya

 Як підтримувати близьких. 

Використаний матеріал  з простору інтернету.

 Як покращити адаптацію дитини до іншого місця проживання під час вимушеного переселення.