Як сказати "НІ" і не почуватися винним.
вівторок, 27 квітня 2021 р.
середа, 14 квітня 2021 р.
ПРИТЧА ПРО ПОРОЖНІ СКАРГИ
Емоційне вигорання педагога
Емоційне вигорання – це синдром, який розвивається під впливом
хронічного стресу і постійного навантаження, що призводить до виснаження
емоційно-енергетичних та особистісних ресурсів людини. Емоційне вигорання
виникає в результаті накопичення негативних емоцій без «розрядки» або
«вивільнення» від них.
Професійне
вигорання відбувається не одразу.
Професія педагога – одна з тих, де синдром «професійного
вигорання» є найбільш поширеним.
Синдром «професійного вигорання» - один із проявів
стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності.
Вигорання – процес, який відбувається дуже повільно:
- І стадія триває 3-5 років,
- ІІ стадія 5-15 років,
- ІІІ стадія – від 10 до 20 років.
Причини
«синдрому згорання»
- напруженість і
конфлікти у професійному оточенні, недостатня підтримка з боку колег;
- недостатні
умови для самовираження, експериментування та інновацій;
- одноманітність
діяльності й невміння творчо підійти до виконуваної роботи;
-вкладання в
роботу значних особистісних ресурсів за недостатнього визнання і відсутності
позитивного оцінювання з боку керівництва;
-зверхність у
ставленні до вчителів початкових класів;
- робота без
перспективи, неможливість побудувати професійну кар’єру;
-
невмотивованість учнів, результати роботи з якими «непомітні»;
- невирішені
особистісні конфлікти.
За
визначенням американських психологів, процес
вигорання містить 5 фаз (етапів):
1.
Етап «медового місяця»—характеризується бажанням
працювати з підвищеним ентузіазмом, з повною самовіддачею; помітна деяка ідеалізація того, чим займається людина.
2. Фаза
пробудження —
з'являється розуміння того, що «не все так легко, красиво, не все залежить від мене», робота йде з
меншою енергією.
3.Фаза жорсткості (тертя) — погіршуються контакти, виникають конфлікти, зникає взаєморозуміння.
4.Фаза випалювання — характеризується станом депресії, відчуттям пустоти, втомою.
5. Фаза
відродження — етап
«лікування ран», вихід зі стану вигорання.
Прийоми швидкого реагування при стресі
-усміхнутися, пожартувати;
-пригадати щось радісне, гарне, приємне (радісну подію, приємну ситуацію,
гідний вчинок);
-виконати певні рухи на кшталт потягування;
-звернути увагу на цікаву подію чи помилуватися пейзажами за вікном;
-розглянути квіти, фотографії, що знаходяться у приміщенні;
-уявити, що ти «купаєшся» в сонячних променях;
-виконати вправи з релаксаційного дихання;
-висловити кому – небудь комплімент або похвалити когось.
Вправи керованого
дихання
Заплющіть очі, глибоко
вдихніть і повільно видихніть. Скажіть подумки:
«Я – Лев» - глибоко вдихніть і повільно видихніть;
«Я – камінь» - глибоко вдихніть і повільно видихніть;
«Я – квітка» - глибоко вдихніть і повільно видихніть;
«Я – спокійна» -
глибоко вдихніть і повільно видихніть.
вівторок, 13 квітня 2021 р.
ПІДБІРКА ВПРАВ ДЛЯ СТАБІЛІЗАЦІЇ
ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ
понеділок, 12 квітня 2021 р.
Емоційне вигорання батьків.
Синдром емоційного вигорання – це суттєві зміни в поведінці людини, що проявляються внаслідок
емоційного виснаження.
Досить часто спустошений
стан можна помітити в батьків, які заклопотані багатьма справами, а
ресурси вже на нулі.
Пам'ятайте:
синдром емоційного вигорання
– це лише здатність вашої психіки реагувати на емоційні перевантаження.
Частіше цей термін
пов’язують з діяльністю працівників, задіяних у соціальній сфері. Однак до
ризику емоційного виснаження потрапляють також і батьки.
Найчастіше дорослі самі не розуміють, чому дитина починає їх дратувати. Вони зриваються і кричать на дітей, а потім звертаються по допомогу до психологів з численними запитаннями, як припинити потік своєї агресії. Адже чим менша дитина, тим серйозніше можуть бути наслідки для її емоційного здоров’я. Адже маленькі діти сприймають негативні емоції батьків, як «вони мене не люблять і ніколи не зможуть полюбити».
Багато хто вважає, що емоційному
вигоранню піддаються тільки жінки, проте це не так. Ця недуга проявляється
також у татусів, бабусь, дідусів, однак у матерів вона дійсно зустрічається
найчастіше.
Хто в зоні ризику емоційного вигорання?
Хто найчастіше страждає від синдрому емоційного вигорання:
Ø батьки,
які мають двох і більше дітей молодше п'яти років;
Ø батьки дитини, яка часто хворіє, має важковиліковне або невиліковне захворювання;
Ø матері, які виходять на роботу до моменту закінчення декретної відпустки або працюють на дому, паралельно займаючись вихованням дітей, тобто живуть в режимі мультизайнятості;
Ø батьки в неповних сім'ях;
Ø батьки, які самі в дитинстві відчували психологічні труднощі;
Ø батьки-перфекціоністи, які мають завищені вимоги до власної батьківської ролі.
У чому причина і як уникнути подібних важких емоцій у бік своєї дитини?
Причина часто криється в емоційному вигорянні. Які стадії є у цієї недуги і як
з нею боротися?
Симптоми і стадії емоційного вигорання
Діагностувати цю недугу можна за змінами в поведінці людини. До симптомів емоційного вигорання відносяться: постійна втома, небажання щось робити або виконання звичних дій на автоматі, плаксивість, апатія, байдужість і байдужість до власної дитини або навпаки дратівливість і безпричинна агресія, втрата інтересу до спілкування з сім'єю, родичами, друзями, стан постійної тривоги і депресії.
Існує три стадії синдрому
Перша стадія «Стадія витримування». Вона характеризується станом, коли людина відчуває, що їй важко, але з останніх сил намагається взяти себе в руки.
Людина ще тримається «на плаву», але при
цьому сама часто зауважує власну дратівливість і починає звинувачувати себе в
тому, що не справляється зі своєю батьківською роллю. Постійні думки «я погана
мати / поганий батько», «у мене нічого не виходить», «я не справляюся з
вихованням дитини» призводять до подразнення та агресії по відношенню до себе,
дитини, близьких людей.
Відповідно, у батьків падає самооцінка,
з'являється постійна тривожність, що ще більше посилює нервове виснаження і
позначається на емоційному стані дитини. Діти, відчуваючи емоційну
нестабільність батьків, починають вередувати і гірше себе вести, що призводить
до ще більшого подразнення.
Друга стадія «Стадія не-витримування», має такі симптоми: мама/тато розуміє, що більше не в силах витримувати емоційне навантаження, хочеться все кинути, розірвати замкнене коло, позбутися цього пресуючого стану.
Третя стадія На цьому етапі зазвичай починаються серйозні деформації особистісного характеру. Психіка людини з синдромом емоційного вигорання на стадії деформації включає особливий захист, і батько/мама починає звинувачувати в ситуації, що склалася власну дитину, а заодно і всіх оточуючих.
Як подолати синдром
емоційного вигорання:
8 рекомендацій фахівців
Якщо ви помітили у себе або своїх рідних симптоми емоційного вигорання,
відразу почніть роботу по позбавленню від цієї недуги, поки вона не перейшла в
найсерйознішу стадію.
1. Почніть більше відпочивати
Організму потрібен хороший відпочинок.
Візьміть вихідний або відпустку, і відпочиньте, приділіть час собі, займіться
тим, чим давно хотілося зайнятися. Під час невеликого відпочинку організм
відновить сили, і незабаром ви повернетеся до своїх звичних справ з абсолютно
іншим настроєм.
2. Навчіться просити про допомогу
Попросіть близьких допомогти вам з
дитиною, зніміть з себе хоча б частину щоденного навантаження. Просіть надати
вам будь-яку посильну допомогу: виконати домашні справи, дати гроші в борг.
Особливо актуально це в тому випадку, якщо ви – батько-одинак чи
матір-одиначка.
3. Приймайте недоліки свої та інших людей
Прийміть той факт, що всі люди різні, і
ніхто не ідеальний. Почніть ставитися до себе більш поблажливо, приймайте себе
такою (таким), яка (який) ви є.
4. Відкладіть другорядні справи
Навчіться скидати «баласт»: забудьте
другорядні справи, які збиралися переробити, відкладіть їх, подумайте про себе,
адже виснажені батьки не зможуть повноцінно справлятися зі своїми батьківськими
обов'язками.
5. Висипайтеся
Забезпечте собі стабільний восьми-дев'яти
годинний сон. Щоб уникнути виснаження організму, слід висипатися хоча б кілька
разів на тиждень. Буде добре, якщо ви навчитеся лягати до опівночі і вставати
не пізніше сьомої-восьмої ранку. Для підтримки здоров'я лікарі рекомендують
саме такий графік.
6. Шукайте внутрішній ресурс
Використовуйте всі можливі ресурси, які
допоможуть вам поліпшити емоційний стан. Це можуть бути хобі, сеанси масажу,
похід в кіно або ресторан, поїздка за місто, зустрічі з друзями.
7. Позбавляйтеся від почуття провини за власні задоволення
Якщо ви відчуваєте провину за те, що
зробили щось для себе: купили нове плаття замість чергової іграшки для дитини,
залишили малюка з бабусею, а самі пішли розважатися з друзями, не звинувачуйте
себе. Пам'ятайте, що діти тонко відчувають емоційний стан батьків, і якщо ви
відчуваєте себе радісними, щасливими, відпочившими, то такий же душевний підйом
будуть випромінювати і ваші діти.
Однак пам'ятайте, що впадати в іншу
крайність і займатися тільки собою - погане рішення. Намагайтеся стежити за балансом
того, що ви робите для себе і що - для дитини.
8. Регулярно харчуйтеся і гуляйте на свіжому повітрі
Прогулянки по 40 хвилин на день навіть в
місті можуть істотно поліпшити ваш емоційний стан.
Лікування третьої стадії емоційного
вигорання можливе тільки під контролем фахівців: невропатологів і психологів.
Якщо ви помітили у себе або близьких критичну стадію - відразу ж звертайтеся за
професійною допомогою, оскільки впоратися з нею на одинці методами, що
спрацьовують на першій і другій стадії, в більшості випадків неможливо.
При симптомах емоційного вигорання у
жодному разі не можна намагатися стабілізувати свій стан за допомогою будь-яких
продуктів-стимуляторів. Чай, кава і алкоголь не тільки не позбавлять вас від
втоми, але і завдадуть ще більшої шкоди і без того розтривоженій нервовій
системі. Систематичне вживання алкоголю впливає на організм як депресанти, що
ще більше посилить нестабільність емоційного стану.
За матеріалами сайту http://dityinfo.com/
12.04.21 16.30











