Гендерне насильство

Насильство – явище, притаманне людству із початків його існування. Насильством просякнуті різноманітні канали інформації – газети/журнали, кіно й телебачення, інтернет, біг-борди, – що виховує в нас звичку, робить «товстошкірими» до чужої біди, яка за таких умов зростає в катастрофічній прогресії. Оскільки в основі суспільних відносин лежить людина, проблема насильства має і яскраво виражену ґендерну складову.

Ґендерне насильство – це насильство, яке чиниться над особою тому, що вона належить до тієї чи іншої статі. Воно виникає в усіх культурах, релігіях, расах, у будь-якої статі та у будь-якому віці і є одним із найпоширеніших порушень прав людини. Метою ґендерного насильства, як і будь-якого іншого, є прагнення особи однієї статі домінувати і контролювати поведінку особи іншої статі. В основі такого насильства лежать ґендерна нерівність, ґендерні стереотипи, особисті психологічні особливості – агресивність, неприйнятність, відраза, тощо. Переважна частина ґендерного насильства – це насильство чоловіків над жінками.

Основні прояви ґендерного насильства:

– зґвалтування (зокрема в молодіжних компаніях, на побаченнях);

– сексуальні домагання на роботі;

– спонукання до аборту;

– примус до народження дитини;

– крайні ревнощі, заборона спілкування з іншими чоловіками/жінками;

– заборона працювати;

– торгівля жінками;

– насильство в сім’ї (фізичне, психологічне, сексуальнее, економічне).

На зменшення й ліквідацію ґендерного насильства спрямовано міжнародні документи (Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Декларацію ООН про викорінення насильства проти жінок) і закони України («Про попередження насильства в сім’ї», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», окремі статті Кримінального Кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення).

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про попередження насильства в сім’ї

Стаття 1.

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю;

фізичне насильство в сім’ї – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого,

порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності;

сексуальне насильство в сім’ї – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до

неповнолітнього члена сім’ї;

психологічне насильство в сім’ї – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю;

економічне насильство в сім’ї – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я;

Жертва насильства в сім’ї – член сім’ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім’ї.

        Щороку проблема насильства загострюється через її прихований характер: жінки й дівчата приховують акти знущання над ними. З одного боку, прояви насильства, наприклад, в сім’ї, мають циклічний характер: насильство – примирення – заспокоєння – посилення напруги – і знову насильство.         

        У зв’язку з цим жертва насилля в якийсь момент вірить, що нічого подібного більше не повториться. З часом вона звикає і починає звинувачувати себе. У психології така поведінка називається «синдромом жертви». З іншого боку, замовчування фактів насильства є причиною страху і сорому (це особливо стосується зґвалтувань дітей і неповнолітніх), а також відсутністю знань про те, куди звернутися за допомогою (батьки часто не є «рятівним острівцем»).

Статистичні дані:

ООН: кожна третя жінка в світі хоча б раз у житті була побита, зґвалтована або до неї було застосовано інший вид фізичного насильства.

Світовий Банк:

– із 10-ти найбільш ризикованих факторів, які впливають на життя жінок, ризик зґвалтування та домашнього насильства набагато більше, ніж захворювання на рак та ДТП;

– одна жінка з чотирьох протягом життя хоча б раз страждає від насильства в сім’ї;

– за кількістю «повторних» жертв насильство в сім’ї повторюються не менше 35 разів перед тим, як жертва звернеться до міліції.

Україна:

– 35-50% українських жінок, які потрапили у відділення травматології, були жертвами насильства в сім’ї;

– протягом одного року насильство в сім’ях України стає причиною 100 тис. днів перебування на лікарняному ліжку, 30 тис. звернень до відділень травматології і 40 тис. дзвінків до лікарів;

– 30-40% всіх дзвінків до міліції стосуються насильства в сім’ї, в т.ч фізичного.

Сьогодні Україна, яка обрала європейський вектор розвитку, все ще перебуває на етапі становлення ґендерного права. Одним із важливих його завдань є забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а отже – й викорінення усіх форм дискримінації за ознакою статі і ґендерного насильства.

 У напрямку протидії насильству працює 

 Міжнародний жіночий правозахисний центр 

«Ла Страда Україна»  його 

  безкоштовна «гаряча лінія» з протидії насильству в сім’ї  

0-800-500-335 або 386.

Використаний матеріал: Ґендерна абетка для українських медіа / Котова-Олійник С., Стельмах Б., Ярош О. : посібник / Софія Котова-Олійник, Богдана Стельмах, Оксана Ярош. – Луцьк: Волинська мистецька агенція «Терен», 2013.- 50 с.

 

Акція 

«16 днів проти насильства»

Людина – це особа чоловічої або жіночої статі. Жінки і чоловіки фізіологічно різні, але від природи мають рівні права.

У червні 1991 р. Центр Жіночого Глобального Лідерства й учасники Форуму з питань жінок, насильства та прав людини, представленого учасницями 20 країн світу, ініціювали глобальну кампанію «16 днів проти насильства».

Відтоді тисячі громадян і сотні державних і громадських організацій з понад 100 країн світу беруть участь у щорічних всесвітніх кампаніях «16 днів проти насильства», які закликають до припинення всіх форм насильства проти жінок.

Щороку в усіх областях України відбуваються різні заходи, що мають на меті привернути увагу громадськості до домашнього насильства.

25 листопада – Міжнародний день проти насильства щодо жінок;

29 грудня – Міжнародний день захисників прав жінок;

1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день за відміну рабства;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – річниця інциденту в Монреалі;

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

 

 Важлива інформація "Гаряча лінія"

 

Дітям про інтернет.

Правила поведінки в мережі.

 Пам^,ятка батькам

Як захистити дітей 

від закачування контенту з небажаним змістом.

Оператори надають можливість перегляду всіх витрат певного мобільного номеру. Варто домовитися з дитиною, що ви будете переглядати ці дані, або включити цю послугу без її відома, але для цього вам буде потрібний телефон дитини.

Вияснивши, що дитина використовувала послуги контент-провайдера, слід зателефонувати в call-центр оператора і довідатися:

1. якому контент-провайдеру належить цей короткий номер або WAP-портал;
2. якого роду інформація надається через даний сервіс;
3. чи є на цьому порталі інформація еротичного чи порнографічного характеру;
4. контактну адреса call-центру контент-провайдера.

У call-центрі контент-провайдера Ви можете з’ясувати, який контент був замовлений з номера вашої дитини, при цьому не варто інформувати, що це не ваш особистий номер. Контент-провайдер може відмовитися надати таку інформацію.

Одночасно з’ясуйте, яку інформацію можливо замовити за даним коротким номером (зателефонуйте на цей номер або зайдіть на WAP-портал). Подивіться в телефоні дитини, чи збереглося SMS з номером замовленого контенту, або зворотне SMS з WAP-посиланням, або перевірте історію сторінок, які відвідувала дитина, в браузері телефону. Якщо Ви переконалися в тому, що сервіс, яким користувалася Ваша дитина, містить інформацію еротичного, порнографічного чи іншого небажаного характеру, і цю інформацію дитина вже отримала (що буває найчастіше), потрібно звернутися до call-центру оператора.

Вибір за Вами.

Діти в Інтернеті

Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.

Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів. 

Що роблять підлітки в он-лайні

В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.

Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет 

Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:

1. розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати Вашої дитини;
2. поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються; 
3. цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
4. вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;
5.  наполягайте на тому, щоб Ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;
6. навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
7. контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
8. цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
9. навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
10. переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
11. інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
12. розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.

Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.

Та найголовніше,

дитина повинна розуміти,що

Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера,

 а насамперед, оберігаєте.

Дитина повинна Вам довіряти.

 

Використана інформація з сайту: https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti/pamyatka-dlya-batkiv-diti-internet-mobilnij-zvyazok

 

Пам^,ятка для батьків:

«ДІТИ. ІНТЕРНЕТ. МОБІЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК»

З метою реалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії, створено Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі (далі - Національна комісія).

Відповідно до статті 17 Закону України „Про захист суспільної моралі” Національна комісія є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру. 

Рішення Національної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для розгляду центральними і місцевими органами влади, засобами масової інформації всіх форм власності, а також фізичними та юридичними особами. 

    Відповідно до статей 2, 6 Закону України „Про захист суспільної моралі” виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.

Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.

Забороняються 

виробництво та розповсюдження продукції,  яка:

• пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
• пропагує фашизм та неофашизм;
• принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;
• пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;
• принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;
• пропагує невігластво, неповагу до батьків;
• пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

З високими темпами розвитку науково-технічного прогресу, зокрема, електронної техніки та можливостей обміну інформацією постало питання захисту дітей від інформації, яка несе загрозу морально-психічному здоров’ю.

Працівниками Національної комісії проводиться робота щодо виявлення цієї інформації у засобах масової інформації на будь-яких носіях, в тому числі, розповсюдження її за допомогою мобільних телефонів та всесвітньої мережі Інтернет.

Мобільний телефон та порнографія.

Порнографія стає одним з локомотивів розвитку мобільного зв’язку, так як і раніше вона допомогла розповсюдженню відеомагнітофонів та Інтернету.В Європі продаж розваг для дорослих, які можна отримати в мобільні телефони, вже став бізнесом, що приносить мільйони доларів. Користувачі стільникового зв’язку вже витрачають десятки мільйонів на рік на „контент для дорослих”. У числі розповсюджувачів порнографії опинилися такі компанії, як гігант мобільного зв’язку Vodafone (Водафон) – названий однією з британських газет „Vodafilth” (filth – „розпуста”). На думку експертів, до 2009 р. статки „мобільного” порно у всьому світі склали $2 мільярди. Індустрія мобільного телебачення вражена тим, що 30 відсотків відео-контенту, відтворюваного на мобільних пристроях, є порнографічними.

На території СНД, за даними деяких провайдерів, еротика і порнографія складає не менше третини всього ринку мобільних картинок. Еротика користується великою популярністю у всіх сферах індустрії розваг і мобільний контент не є винятком. Найбільш популярними залишаються WAP-сайти порнографічного змісту. При цьому аналітики відзначають, що типовим споживачем мобільного порноконтенту є молодь та діти.

Батьки мають вміти те, що вже роблять діти!

ПЕРЕДАЧА  КОНТЕНТУ

Контент (з англ. – зміст, вміст) – будь-яке інформаційно-значиме наповнення інформаційного ресурсу (тексти, ігри, графіка, мультимедіа).

Мобільний контент – це цифровий контент, адресований власникам мобільних пристроїв.

Є декілька способів передачі мобільного контенту: 

• MMS повідомлення;
• За допомогою Bluetooth® (блютус);
• ІЧ- порт, IrDA (Інфра червоний порт).

Bluetooth — це технологія бездротового зв’язку, створена у 1998 році. Основне призначення Bluetooth - забезпечення економного (з точки зору спожитого струму) і дешевого радіозв’язку між різноманітними типами електронних пристроїв, таких як мобільні телефони та аксесуари до них, портативні та настільні комп’ютери.

Можливості Bluetooth дозволяють передавати будь-яку інформацію у вигляді файлів на відстань до 100 метрів.

Тому будь-який файл підліток може прийняти/передати за допомогою Блютус. При цьому підлітки можуть бути не знайомі і не бачити один одного та знаходитись у різних приміщеннях.

MMS - послуга мультимедійних повідомлень (англ. Multimedia Messaging Service, MMS) — стандарт, який дозволяє пересилати між мобільними пристроями повідомлення з мультимедійним змістом (зображення, звук тощо).

Але, на відміну від Bluetooth ця послуга надається оператором мобільного зв’язку, є платною та має обмеження, які встановлюються оператором, а саме, ціна, кількість повідомлень та максимальний об’єм даних.

IrDA -  Інфра червоний порт (англ. Infrared Data Association) є одним із стандартів передачі даних на малі відстані за допомогою інфрачервоного випромінювання.

    Тобто, ІЧ-порт є аналогом Bluetooth, але на відміну від останнього, має малий радіус дії, не більше 10-20 сантиметрів 

Замовлення контенту через SM

Абонент відправляє SMS з кодом контенту на короткий номер оператора (компанії, які надають послуги мобільного зв’язку).

1. Оператор (без аналізу вмісту) перенаправляє отримане SMS до контент-провайдера (компанія, яка займається розповсюдженням контенту – картинки, музика, ігри, фото, кліпи тощо) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.
2. При вдалій передачі SMS від оператора до контент-провайдера відбувається тарифікація (з абонента знімаються гроші). Деякі оператори знімають гроші при передачі зворотного SMS від контент-провайдера до оператора.
3. Контент-провайдер опрацьовує отримане SMS та, згідно з вказаним кодом, відкриває відповідне WAP-посилання на вказаний контент. Посилання відправляється у зворотному SMS від контент-провайдера до оператора.
4.  Оператор отримує SMS і відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові.
5. Абонент заходить на вказане в SMS WAP-посилання та закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

Замовлення контенту через IVR (в основному звуковий контент)

1.  Абонент телефонує на короткий номер.Оператор перенаправляє дзвінок до контент-провайдера (або підрядчика контент-провайдера) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.
2. Система контент-провайдера відповідає на виклик (з цієї миті починається тарифікація. Тарифікується або з’єднання, або тривалість, або те і інше). Абонент через IVR-меню вибирає потрібний контент.
3. Контент-провайдер, посилаючись на вибраний в IVR-меню контент, формує відповідне WAP-посилання на цей контент. Посилка відправляється через SMS від контент-провайдера до оператора.
4. Оператор отримує SMS та відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові (інколи оператор знімає додаткову плату з контент-провайдера за відправлення SMS, оскільки таке відправлення часто відбувається як рекламна розсилка, і дуже рідко є офіційно оформленою відповіддю на IVR-запит).  
5. Абонент заходить на WAP-посилання, яке вказане в SMS, і закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

Закачування контенту з WAP-порталу

1. Абонент заходить на посилання WAP-порталу. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).
2. Вибирає потрібний йому контент.
3. Закачує вибраний контент.

Використана інформація з сайту: https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti/pamyatka-dlya-batkiv-diti-internet-mobilnij-zvyazok

 

Що робити,

коли здається, що виходу не має.

В одне вікно дивились двоє.

Один побачив дощ і бруд,

а другий - крон зелених гру,

блакитне небо і весну.

В одне вікно дивились двоє.      

Омар Хаям.

Протягом життя кожна людина може опинитися у таких ситуаціях, з яких вона на перший погляд, не може знайти вихід. Життя нам може вважатися дуже складним.

 Проблеми в цьому житті нам даються для того, щоб ми їх вирішували, або якщо перше нездійсненне, змінювали своє ставлення до них і приймали як просту недосконалість світу.

 

      Які б не були проблеми, варто пам^’ятати,  що 

безвихідних ситуацій не буває!

 

Не варто залишатись один на один зі своїми проблемами.

ПАМ^,ЯТАЙ

1. Втративши життя, нічого не вирішиш. Спробуй абстрагуватись від негараздів і подумки перенестись у майбутнє. Може вдасться побачити для себе причину жити далі або з’явиться бажання якось пережити важкий етап, перетерпіти його заради щасливого майбутнього.

2. Дієвий спосіб боротися з тугою – ставити перед собою досяжні цілі і зрозуміти, що життя не обходиться без розчарувань.

3. У разі сильних емоційних переживань давай волю сльозам, як наодинці, так і у присутності інших людей. У цьому немає нічого страшного. З одного боку – спрацює механізм внутрішньої душевної розради, а з другого - цим можна подати сигнал про твоє важке становище, викликати співчуття і бажання зарадити твоєму горю.

4. Якщо ти втратив спокій через почуття глибокої провини, буде краще спробувати якнайшвидше виправити становище, а ніж дати проблемі розростися. Ти вчиниш правильно, якщо розкажеш про все батькам або іншим людям, небайдужим до твоєї долі. Цілком можливо, що спочатку вони будуть прикро вражені, засмутяться, будуть тебе лаяти. Але потім, скоріше за все, почнуть думати тільки про те, як тобі допомогти, як врятувати тебе від подальшої біди.

5. У будь-якому разі, якщо ти занепокоєний і збентежений, краще не страждати на самоті. Поділись своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Щира розмова може знизити емоційне напруження і допоможе подивитись на проблему з іншої точки зору. Зазвичай можна більш-менш заспокоїтись, коли хтось виявляє співчуття до нашого горя і болю. Буде корисно заздалегідь домовитися про екстрений зв’язок на випадок повернення думок про самогубство.

6. Поширеною помилкою є очікування, що інші самі здогадаються про твої страждання, почнуть тебе розпитувати і пропонувати допомогу. Але жодна людина не може бачити, що на серці в іншої, зокрема і в тебе, тому сам шукай потрібного контакту, відкрий своє серце тому, кому ти довіряєш і кому до снаги тобі допомогти. Тримати все у собі – те ж саме, що самому тягнути важкий тягар.
 
7. У виникненні або посиленні пригніченого стану нерідко винна занижена самооцінка. Якщо ти постійно чуєш принизливі вислови про себе й образи, можна почати сприймати себе нікчемною людиною, яка не варта поваги інших. Але поміркуй, хіба хтось має право тебе оцінювати? Хоч би що думали про тебе інші, ти є унікальною особистістю, і якщо комусь щось у тобі не подобається, то це їхні проблеми, а не твої. Шукай спілкування з тими, хто ставиться до тебе по-доброму і з розумінням.

8. Почуття відчаю саме собою не пройде. Якщо відчуваєш напад глибокого смутку і нудьги, спробуй переключитись на щось інше, зайнятися якоюсь справою. Не можна сидіти, склавши руки. Якщо ти займаєшся тим, що у тебе добре виходить, то до тебе знову повертається почуття самоповаги, яке зазвичай зникає, коли загострюється депресія.

9. Корисно також займатися тим, що тішить тебе. Походи по магазинах і зроби самому собі або комусь із близьких та друзів приємний подарунок, приготуй свою улюблену страву, перечитай улюблену книжку, розгадуй кросворди, помалюй, пограй, щось відремонтуй удома, покатайся на велосипеді тощо.

10. Настрій помітно покращиться, якщо з’їздити кудись ненадовго з якоюсь практичною метою.

11. Найкращими ліками від пригніченості є допомога іншим – тим, хто переживає важкий період у своєму житті. Співчуття чужій біді й намагання допомогти ділом здатне перекрити власний душевний біль, спонукає абстрагуватись від власних проблем і налаштуватись на конструктивні рішення.

12. Чимало фахівців сходиться на тому, що у критичному стані допомагає релігія. Навіть якщо серед твого близького оточення ти не знайдеш людину, гідну твоєї довіри, ти завжди можеш звернутись у щирій молитвенній розмові до люблячого Небесного Батька, який ніколи не зрадить і повсякчас напоготові вислухати тебе, виявити до тебе доброту та повагу. Дізнайся якомога більше про Всевишнього Бога, пізнай його чуйність, милосердя і батьківську любов, його бажання утішити тебе, підтримати у важку хвилину.

13. У жодному разі не вдавайся до спроби приховати або подолати свою депресію за допомогою наркотиків та алкоголю. Це пастка, в яку потрапляють ті, хто шукає легких шляхів розв’язання проблем. Адже після тимчасової розради і відновлення життєвого тонусу насувається хвиля пригніченості і роздратованості. 

14. Якщо твій душевний стан дуже розбалансований і ти відчуваєш, що не в змозі адекватно оцінювати ситуацію, спробуй звернутися до фахівця: психолога, психотерапевта, навіть психіатра.

Вихід є завжди,

            потрібно тільки відшукати свій.

                                                Підготувала практичний психолог Яновська В.М.