БЕЗБАР’ЄРНИЙ СЛОВНИК: Як коректно говорити про дітей з інвалідністю

Мова має значення. Те, як ми говоримо про дітей, впливає на те, як суспільство їх сприймає. Щоб створити безбар’єрний, дружній і поважний простір, важливо використовувати коректну лексику.

✔ Правильно: дитина з інвалідністю
❌ Не вживаємо: інвалід, інвалід-колясочник, неповносправний

Чому так?
🔹 Людина — передусім людина, а не її діагноз чи особливість.
🔹 Ми говоримо «з інвалідністю», тому що інвалідність — це не характеристика самої дитини, а взаємодія її особливостей із бар’єрами навколо.

Також коректно говорити:
✔ дитина з порушенням слуху / з порушенням зору
✔ дитина, яка пересувається на кріслі колісному
✔ дитина з особливими освітніми потребами

Уникаємо формулювань:
❌ хвора дитина
❌ не така, як усі
❌ страждає від…

Натомість використовуємо мову поваги та підтримки:
✔ потребує додаткової підтримки
✔ має особливі потреби у навчанні
✔ потребує доступного середовища

Створюймо простір, де кожна дитина почувається прийнятою та цінною.
Бо безбар’єрність починається з нас ❤️