субота, 28 вересня 2024 р.
Вересень – місяць запобігання
суїциду.
Як розпізнати ознаки самогубства в близької людини
Його ознаки не завжди можна розпізнати, проте знати, як підтримати близьку людину, яка переживає біль, напругу, знесилення чи відчай, дуже важливо. Кожен випадок самогубства — це трагедія.
Батькам слід звернути особливу увагу на наявність
наступних факторів ризику, що можуть стати причиною дитячого і
підліткового суїциду:
1.
Проблеми
в спілкуванні з близькими родичами чи друзями.
2.
Психічні
розлади. Розмови про суїцид.
3.
Шкільні
проблеми (низька успішність, велике навантаження, тиск вимог навчального
процесу, конфлікти з учителями).
4.
Проблеми,
пов’язані з уживанням алкоголю та наркотиків, таблеток.
5.
Занижена
самооцінка. Надмірна самокритика і переживання з приводу своєї поразки.
6.
Соціальна
ізоляція. Нехтування зовнішнім виглядом, розсіяність.
7.
Депресія
(агресія,нудьга,втома,фокусування на дрібницях, прогули занять ,емоційність.
8.
Афекти
(афекти руйнівні для підлітка; суїцидальні погрози, висловлені в афекті, як
правило, здійснюються і мають важкі наслідки).
9.
Сімейні
проблеми (нерозуміння з боку батьків, байдужість, часті покарання, надмірні
очікування з боку батьків, фізичне чи сексуальне насилля в сім’ї, зростаюча
кількість неповних сімей, виїзди батьків на роботу за кордон).
10. Також має насторожити така поведінка як: захоплення
кумирами які вчинили самогубство, наведення особливого порядку у своїй кімнаті,
роздарювання важливих речей.
Поради батькам:
Якщо ви хвилюєтеся, що ваша дитина думає про самогубство, спробуйте обережно поговорити з
нею.
Під час розмови врахуйте наступне:
1.
Розпочинайте розмову обережно. Наприклад, ви можете сказати:
«Я помітила, що зараз ти виглядаєш дуже розгубленою, чи щось трапилось?». Але в
якийсь момент під час розмови дуже важливо поставити пряме запитання про те, чи
думає дитина про самогубство.
2.
Використовуйте чіткі та прямі слова. Коли ви запитуєте про
суїцидальні думки, використовуйте чіткі слова, такі як «самогубство»,
«покінчити з життям» або «покінчити життя самогубством». Наприклад: «Хотіла
запитати, чи усе настільки погано, що у тебе виникають думки про самогубство?»
Використання прямих слів дає їм зрозуміти, що ви хочете, щоб вони розповіли вам
про це, і що з вами безпечно спілкуватися.
3. Потренуйтеся
вимовляти слова заздалегідь. Можливо, вам буде корисно потренуватися вимовляти
слова, які ви збираєтеся використовувати, перш ніж говорити з дитиною. Це може
допомогти почуватися впевненіше під час розмови.
Якщо у вашої дитини є суїцидальні думки, зробіть наступні
кроки:
1.
Залишайтеся зі своєю дитиною або попросіть когось іншого
залишитися з нею. Не залишайте дитину одну.
2.
Приберіть усе, що може завдати шкоди, як-от гострі
предмети, мотузки, бритви, медикаменти тощо.
3.
Скажіть дитині, що вам небайдуже і ви хочете допомогти.
4.
Якнайшвидше зверніться за професійною допомогою.
5.
Якщо ви вважаєте, що вашій дитині загрожує безпосередня
небезпека самогубства, зателефонуйте за номером 103 або відвезіть дитину до
відділення невідкладної допомоги.
6. Коли ви розумієте, що втрачаєте контроль над ситуацією звертайтеся за
допомогою до фахівців (шкільних психологів,
психологів центрів, соціальних працівників чи педагогів).
В Україні працює
декілька гарячих ліній, куди можна
звернутися анонімно і конфіденційно: національна цілодобова «гаряча лінія» з
попередження суїцидів та психологічної підтримки Lifeline Ukraine за номером 7333.
Цілодобова «гаряча лінія» від Українського ветеранського фонду за номером 0–800 – 332
-029
Всеукраїнський телефон довіри за номером 0–800–501–701, а також «Телефон
довіри» Центру медико-психологічної допомоги та профілактики кризових станів за номерами телефонів 044 456 17
02 та 044 456 17
25.
Фахівці готові Вам надати консультацію та підтримку у складний момент.
Крім того, діє Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» , за посиланням:
Використовувався матеріал з сайтів:
1) http://novschooln1.kl.com.ua/10-veresnya-vsesvitnij-den-zapobigannya-suyitsydu
Пам’ятку підготувала практичний психолог Яновська Вікторія.
Діти-квадробери
Підростаюче покоління зацікавилося новою субкультурою. Як виникли квадробери – звідки пішла молодіжна течія, хто такі квадробери. Пропонуємо Вам дізнатися про них.Що про нове захоплення дітей потрібно знати батькам.
Підростаюче
покоління в масках з мордами тварин і накладними хвостами, що пересувається на
четвереньках, використовуючи тематичний реквізит. Тепер їх можна побачити не
тільки в роликах з інтернету, а й на вулицях українських міст.
Квадробіка («квадро» — чотири + «аеробіка) — трендовий виток
субкультури, що поєднує фізичну активність та імітацію рухів і звуків свійських
і диких тварин. Основне у квадробіці — пересування на чотирьох кінцівках та
виконання трюків — стрибки через перешкоди, швидкий біг.
Квадробічний рух започаткував японський
спринтер Кенічі Іто. Він з
дитинства потерпав від булінгу однолітків, які дражнили його «мавпенятком». Але
вирішив не боротися проти прізвиська, а навпаки —підіграти цьому образу й
зробити його своєю перевагою. У 2008 році він легітимізував своє захоплення. І зафіксував
його у Книзі рекордів Гіннеса. Подолавши стометрівку на чотирьох всього за
18,58 секунди.
Чи небезпечні квадробери в
Україні – про що потрібно знати батькам.
Таке захоплення може призвести до психічних
розладів, але для цього потрібен фундамент:
- üвисокий рівень тривоги;
- üсхильність до депресії;
- üпотужний стрес у житті.
Якщо в
дитини щасливе життя, а квадробіка – одне із захоплень – з нею абсолютно нічого
не буде. Зараз вона просто грає з друзями, бо їй весело, цікаво, це спосіб
самовираження, і є такий тренд, але з часом вона зрозуміє, що їй це не
потрібно. Такий сценарій реальний, якщо в дитини здоровий психологічний
імунітет, здорова психіка.
Якщо
дитина через поведінку батьків не отримала здорову самоідентифікацію, та має
викривлений психологічний імунітет, можуть початися проблеми. Такі діти не до
кінця знають, коли треба зупинитися. Вони можуть перебувати в апатичному стані
та вважати себе ізгоями. Також можливі симптоми невротичного циклу, а невроз
працює за принципом «я притягую ще більше, щоб виправдати свої очікування».
На що
варто звернути увагу батькам:
- скільки часу дитина живе у ролі тварини та яка
частина життя для неї відведена?
Якщо у
сина чи доньки з'явилося це хобі, але зникла активність в інших сферах життя, –
то це «тривожний дзвінок».
- чи зберігає дитина здоровий глузд поза хобі?
Якщо так, то, найімовірніше, у неї
відбуваються процеси самоаналізу, який рано чи пізно виведе дитину на новий
шлях, де юний квадробер отримає якийсь результат і змінить свої погляди.
- чи була дитина щасливою до нового захоплення?
Якщо ж
дитина закрилася в собі, і все її життя – це квадроберінг, то на це вже 100%
варто звернути увагу, навіть якщо вона не ідентифікує себе як тварину. Якщо
дитина була нещасливою ще до цього хобі, тоді очевидно, що треба щось змінювати
в родині.
Рекомендуємо:
- - бути поруч з дитиною
- - намагатися зрозуміти, а не висміювати та засуджувати
Має відбутися психологічний процес зменшення
цінності квадроберінгу. Зменшити цінність хобі можна шляхом налагодження
стосунків між дитиною та батьками. Квадробіка має ставати не єдиним способом
життя, а додатковим захопленням, чимось цікавим, але не супер цінним.
Дитячі психологи зазначають, що захоплення
квадробікою може бути наслідком нестачі уваги з боку батьків чи труднощів у
спілкуванні з однолітками.
Більше спілкуйтеся з дитиною, цікавитися її
життям та допомагайте вирішувати її дитячі, але такі серйозні для неї проблеми.
І одного разу гавкати і ходити в котячій масці їй стане нецікаво і ні до чого.
Використовувався матеріал з сайту: https://zakarpattya24.com/kvadrobery-teriantropy-ta-furri-sut-i-pryhovani-nebezpeky-novoyi-subkultury/?fbclid=IwY2xjawFjy39leHRuA2FlbQIxMQABHfp265xx7Cd5Gfa26pUNWTa1B5uHoBjCBp8Y7rtDnE2WbMxbeGfyvWDErQ_aem_uDT9Gt5u8u4xMr1voutGIQ
Матеріал підготувала
психолог Яновська В.М.