«Дитина лякається вибухів: як допомогти та підтримати»

У нинішніх умовах страх перед вибухами – нормальна реакція дитячої психіки на небезпеку.

Важливо не ігнорувати ці почуття, а бути поруч і допомогти дитині впоратися з ними. Діти не завжди пам’ятають слова. Але вони пам’ятають відчуття, що поруч був хтось надійний.

Якщо страх не відпускає, порушується сон, з’являється замкненість або агресія  – це не слабкість. Це сигнал. І вчасна допомога фахівця може стати ще однією точкою опори.

Пам’ятаймо! Безпека для дитини починається з дорослого. Наш спокій, наша увага, наша присутність – це те, що допомагає вистояти навіть тоді, коли гучно навколо.

З повагою колектив Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти.

 ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

    Домашнє насильство — це не лише побиття. Це будь-які дії чи поведінка, які завдають шкоди фізичному чи психологічному стану людини: образи, приниження, контроль, ізоляція, економічний тиск, погрози.
На жаль, під час війни кількість таких випадків лише зростає.

У рамках акції «16 днів проти насильства» пропонуємо пам’ятку для батьків «Домашнє насильство і діти», у якій зібрано корисну інформацію про види насильства, його вплив на дитину та контакти служб, які можуть допомогти.

👉 Закликаємо кожного: не мовчіть!

СТОП насильству!

 Шановні батькі!

    Щороку безліч дітей стають очевидцями сварок, криків та агресії у власному домі. І навіть якщо дитина мовчить — вона все бачить, чує та глибоко відчуває. Психологічний біль, страх, напруга, невпевненість — це теж насильство.

    На жаль, не всім дітям пощастило зростати в родині, де панують любов, взаєморозуміння та повага.
Але ми можемо змінювати ситуацію, починаючи з підвищення обізнаності.

    У рамках акції «16 днів проти насильства» пропонуємо пам’ятку для батьків «Домашнє насильство і діти».

👉 Домівка має бути місцем безпеки, а не страху.
СТОП насильству!

 

В РАМКАХ АКЦІЇ "16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА"

10 грудня — Міжнародний день прав людини, який відзначається щорічно на честь ухвалення Загальної декларації прав людини 1948 року.

Цей день нагадує про важливість захисту людської гідності та рівності всіх людей, а також про політичні, громадянські, економічні, соціальні та культурні права людини, що закріплені в Декларації. На сьогодні дуже важливо, щоб кожна людина знала свої права, які визнані державою та суспільством.

Насильство завжди порушує права дитини. Нажаль сьогодні діти можуть стикатися з насильством не лише вдома чи в закладі освіти, а й в інформаційному просторі.

Кожна дитина має право на безпеку, повагу та захист від будь-яких форм насильства. Це закріплено в Конституції України, Законі «Про охорону дитинства» та Конвенції ООН про права дитини.

    

Не будьте байдужими. Якщо ви стали очевидцем насильства або знаєте про нього — повідомте.

112/102 — поліція

15-47 — Урядова гаряча лінія

116-123 — Національна гаряча лінія

116-111 — Допомога дітям та молоді

Захищаючи дітей сьогодні — ми будуємо їх безпечне завтра.

З думкою про вас колектив Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти.

🔴 МІФИ ПРО ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО, У ЯКІ ДОСІ ВІРЯТЬ

    Домашнє насильство — не «сімейна справа» і не «особистий конфлікт». Це проблема, яка потребує уваги, підтримки та правильного розуміння. Розвінчуємо найпоширеніші міфи:

💛 Говорімо про це чесно. 

Підтримуймо тих, хто поруч. 

Якщо ви або хтось із близьких у небезпеці — важливо звертатися по допомогу.

📞 Гарячі лінії: 15-47, 116-123, 0 800 500 225

Разом ми можемо зменшити коло насильства.

🧩 Як пояснити дитині, що таке інвалідність?

    Діти часто ставлять прямі запитання — і це чудово. Важливо дати їм чесну, просту і доброзичливу відповідь, яка формує повагу та прийняття.

Ось кілька підказок, як говорити з дитиною про інвалідність:

 БЕЗБАР’ЄРНИЙ СЛОВНИК: Як коректно говорити про дітей з інвалідністю

Мова має значення. Те, як ми говоримо про дітей, впливає на те, як суспільство їх сприймає. Щоб створити безбар’єрний, дружній і поважний простір, важливо використовувати коректну лексику.

✔ Правильно: дитина з інвалідністю
❌ Не вживаємо: інвалід, інвалід-колясочник, неповносправний

Чому так?
🔹 Людина — передусім людина, а не її діагноз чи особливість.
🔹 Ми говоримо «з інвалідністю», тому що інвалідність — це не характеристика самої дитини, а взаємодія її особливостей із бар’єрами навколо.

Також коректно говорити:
✔ дитина з порушенням слуху / з порушенням зору
✔ дитина, яка пересувається на кріслі колісному
✔ дитина з особливими освітніми потребами

Уникаємо формулювань:
❌ хвора дитина
❌ не така, як усі
❌ страждає від…

Натомість використовуємо мову поваги та підтримки:
✔ потребує додаткової підтримки
✔ має особливі потреби у навчанні
✔ потребує доступного середовища

Створюймо простір, де кожна дитина почувається прийнятою та цінною.
Бо безбар’єрність починається з нас ❤️