Що таке домашнє насильство

Майже половина населення України страждала від насилля в сім’ї впродовж свого життя, причому 30% з них зазнавали жорстокого поводження в дитячому віці. За оцінками громадських організацій, кожна друга жінка у світі потерпає від одного з видів насильства. До поліції звертається лише невеликий відсоток від усієї кількості постраждалих. Причин цьому чимало, і одна з них − нерозуміння того, що саме є насильством.
Що таке домашнє насильство? Відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" зазначено, що домашнє насильство – дії, характерні для фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються між родичами або подружжям чи між іншими людьми, які спільно проживають, але не перебувають у родинних відносинах чи у шлюбі між собою.

Домашнє насильство означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні. (ст.3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному та психічному здоров’ю (ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» від11.11.2001 №2789-I)

Проти насильства в сім'ї
мультанімація

Види насильства

Фізичне насильство:

-         Побої, стусани, штовхання

-         Перешкоджання вільному пересуванню

-         Примус до вживання алкоголю чи наркотичних речовин

-         Створення ситуацій, що несуть ризик чи загрозу життю та здоров`ю

-         Погрожування зброєю чи іншими речами, що можуть завдати фізичної шкоди

-         Позбавлення допомоги під час хвороби чи вагітності

-         Перевезення до іншого місця в межах країни чи за кордон шляхом обману або примусу

Психологічне насильство:

-         Погрози вбити чи скалічити (в тому числі дітей)

-         Словесні образи та приниження жестами й мімікою

-         Погрози відібрати дітей

-         Шантаж та маніпуляції, введення в оману для власної вигоди

-         Булінг (цькування, переслідування, залякування)

-         Постійний та цілковитий контроль

-         Зневага як до особистості

-         Постійна критика та насмішки

-         Безпідставні звинувачення та формування почуття провини

-         Обмеження у контактах із близькими та друзями, у виборі кола спілкування

-         Нехтування правом на честь та гідність

-         Безпідставні ревнощі, обвинувачення у зраді

-         Дискримінація через переконання, віросповідання, походження, статус

-         Примушування спостерігати за насильством над іншими людьми чи тваринами

-         Погроза позбавити житла або особистого майна

Сексуальне насильство:

-         Примушування до небажаних статевих стосунків

-         Торкання інтимних частин тіла без згоди

-         Змушення до статевого акту з іншою людиною

-         Примус до неприйнятних форм сексу, садистських практик

-         Нав`язування відвертого стилю одягу або поведінки всупереч твоєму бажанню

-         Примушування спостерігати за статевими актами між іншими людьми

-         Примушування до участі у створенні чи перегляді порнографічних матеріалів

Економічне насильство:

-         Позбавлення їжі та води

-         Обмеження доступу чи позбавлення житла

-         Пошкодження особистого майна

-         Перешкоджання у доступі до необхідних послуг

-         Позбавлення власних коштів, інших матеріальних цінностей

-         Майновий шантаж

-         Заборона працевлаштовуватись, навчатись

-         Примушування до жебрацтва

17.02.2021 11.55

Що робити у випадку домашнього насильства?

Які заходи можуть застосовуватись до кривдників?

Терміновий припис — захід протидії домашньому насильству, спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства. Застосовується до кривдника не більше, ніж на 10 днів. Ідеться про негайне припинення домашнього фізичного насильства. Він полягає в обмеженні кривдника, що вчиняє домашнє насильство, доступу до житлового приміщення, де проживає жертва.

Терміновий припис виноситься за заявою постраждалої людини, а також за власною ініціативою працівників Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Забороняється вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та контакт з нею. Кривдник повинен залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи.

Обмежувальний припис — захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямоване на забезпечення безпеки постраждалої особи. Обмежувальний припис видається судом на строк від 1 до 6 місяців за заявою постраждалої особи або її представника. Якщо домашнє насильство застосоване до дитини — за заявою батьків або інших родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, а також органів опіки й піклування.

Під час обмежувального припису діють такі обмеження та заборони:

забороняється перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
обмеження в спілкуванні з постраждалою дитиною;
заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи;
заборона особисто і через інших людей розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
забороняється вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Куди потрібно звертатись в разі вчинення домашнього насильства?

Найперше, куди потрібно звернутися за допомогою – це поліція. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Пам’ятайте, що поліцейські можуть проникати до житла особи без рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням акту домашнього насильства, у разі небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.

Якщо ви потребуєте консультації, боїтесь звертатись до поліції з даного питання чи з інших причин, то можете зателефонувати на номери гарячих ліній, де вам нададуть роз’яснення та консультування:

Національна "гаряча лінія" з питань протидії насильству та захисту прав дитини 0 800 500 335або 116 123 (з мобільного) – безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України;
Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного116-123 вона працює цілодобово;
Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 1547;
Урядовий кол-центр 1545;
У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію Координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103;